Здобувати — Тлумачний словник української мови

Здобувати, аю, бєш, недок., Здобути, уду, удеш, док.

1. діставати, розшукувати; отримувати у власність; наполегливою працею, власними зусиллями досягати чого-небудь.

Здобувати (здобути) диплом — одержувати диплом про закінчення вищого або середнього учбового закладу.

• добувати, вибрювати, досягати, добиватися, осягати, завойовувати, придбавати (перев. силу, славу, популярність).

2. виробляти, одержувати, добувати шляхом обробки.

Здобувати (здобути) вогонь — одержувати вогонь яким-небудь способом.

3. діставати з надр землі.

• видобувати.

Здобування, Здобуття.