Звіробій — Тлумачний словник української мови

Звіробій1, боя, у.; у зверт. звіроббю. мисливець на морського звіра (тюленя, моржа, білуху і т. ін.).

Звіробійний, Звіробійник.

Звіробій, бою, ч. трав'яниста рослина з густими багатоквітковими суцвіттями жовтого кольору; використовується в медицині як лікувальний засіб і в лікерно-горілчаному виробництві для виготовлення настоянки.