Звільна, присл. не поспішаючи, повільно.
Звільняти, яю, яєш, недок., Звільнити, звільню, звільниш, док.
1. давати волю; випускати кого-небудь з-під арешту, гніту (у тому числі із застосуванням сили). • відпускати, випускати, емансипувати (від якоїсь залежності).
2. відновлювати захоплену ворогом територію.
3. позбуватися того, що стискує, обмежує в рухах, заважає; позбавляти кого-небудь чогось зайвого, небажаного. • вивільнятися, позбавляти (від чогось небажаного).
4. відсторонювати від роботи, занять. • розраховувати (видавши платню), скорочувати (у зв'язку із скороченням кількості працівників), розм. виганяти, розм. витурювати; знімати, усувати (з посади); виключати, відраховувати (переважно з навчального закладу); списувати (у запас або зі складу екіпажу корабля).
5. робити місце вільним, порожнім, незайнятим, виймаючи або знімаючи з нього те, що там було. • очищати, розчищати.
— Звільнення, дієприкм. Звільнений.