Занедбувати — Тлумачний словник української мови

Занедбувати, ую, уєш, док.; Занедбати, аю, аєш, док.

1. переставати дбати, піклуватися про щось, когось, залишати без уваги, не цікавитися ким-, чим-небудь.

Занедбання, Занедбування, дієприкм. Занедбаний, Занедбуваний.

Занехаювати.

2. залишати без догляду, доводити до занепаду.

— дієприкм. Занедбаний; Занедбаність.