Занапащати — Тлумачний словник української мови

Занапащати, аю, аєш, недок., Занапастити, ащу, астиш, док.

1. Заподіювати смерть, призводити до загибелі; робити кого-небудь нещасливим. Занапащати (занапасти-ти) життя (вік, діло і т. ін.): а) робити важким, нещасливим своє або чуже життя; б) заподіювати собі смерть, гинути.

2. Недбайливо ставитися до кого-, чого-небудь, призводити до руйнування, повного занепаду; знищувати.

— Загубити, знівечити, сплюндрувати, розм. доконати.