Закушувати і Закусувати, ую, уєш, недок., Закусити, ушу, усиш, док.
Захоплювати, стискати зубами що-небудь.
— Закушувати (закусити) вудила: а) переставати коритися кому-небудь (про коней); б) робити що-небудь, не стримуючи себе, не усвідомлюючи своїх учинків; діяти напролом;
— Закусити вуста (язик, губи) — стриматися від висловлення чого-небудь.
Закушувати2 і Закусувати, ую, уєш, недок., Закусити, ушу, усиш, док.
1. заїдати випите, з'їдене перед тим.
2. їсти небагато, нашвидку.
— Закуска, Закусочний.
Закушувати в інших словниках
| Закушувати — Фразеологічний словник української мови |