Закуток, тка, ч.
1. місце, де сходяться дві внутрішні сторони предмета, куток; невелике місце поза чим-небудь.
2. найвіддаленіша або малопомітна частина приміщення.
— Закапелок, Закамарок.
3. маленьке тісне приміщення.
— Комірчина, Будка.
4. глушина.
— Зайти в глухий закуток — опинитися в безвихідному становищі.
— Закутковий.