Зав'язь — Тлумачний словник української мови

Зав'язь, -і, ж.

1. Нижня частина квітки, в якій після запилення утворюється плід; виникнення, утворення плоду.

Йти (входити) у зав'язь — зав'язувати плоди.

2. Маленькі недостиглі плоди.

Зав'язок, В'язь, діал. Зеленбчок, рідко Сув'язь.