Жупан — Тлумачний словник української мови

Жупан, а, ч.

1. іст. старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений позументами та хутром — показник належності до польської шляхти і заможного козацтва (жу-панних). — Кунтуш.

2. заст. теплий верхній чоловічий суконний одяг. — Чемерка, Чумарка.

3. заст. верхній жіночий одяг, переважно з дорогих тканин, добре оздоблений. — Розм. Каптан.

Жупанець, Жупанина, Жупанний, Жупанок, Жупанчик.