Жуйка, і, ж.
1. процес повторного пережовування жуйними тваринами їжі.
2. сама їжа, яку повторно жують.
3. спеціально виготовлена ароматизована гума, призначена для тривалого жування.
Жувати жуйку (жувочку) — див. жувати.
— розм. жувачка.
— жуйний.
Жуйка в інших словниках
| Жуйка — Великий тлумачний словник сучасної української мови |