Жито — Тлумачний словник української мови

Жито

ЖИТО, а, с.

1. злакова рослина, із зерна якої виготовляють так званий чорний хліб (житняк).

2. збірн. зерно цієї рослини.

3. тільки мн. жита. лани з посіяним на них житом (рідше — іншими хлібними культурами).

— житнище, житній, житняк, поет, житечко.

Жито в інших словниках

Жито — Рідні імена. Слов'янський іменослов
Жито — Російсько-український академічний словник (А–П)
Жито — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31