Житло — Тлумачний словник української мови

Житло, -а, С.

1. приміщення для проживання людини.

Дім, оселя.

— взагалі місце для пробування, [з]й Житла.

Житловий, [з] проживання. Йти на житло; Шука-... Житло-будівних, Житлоплоща, Житлофонд, Житлобуд.