Живий, а, е.
1. Який живе, наділений життям; протилежне — Мертвий. І який властивий тому, хто живе.
Живий голос (у знач. ім.).
2. жвавий, діяльний, активний.
Живий інтерес.
3. який існує; реальний.
Живі мови.
Брати (взяти) за живі — сильно схвилювати;
Ледь живий — у надзвичайно важкому стані;
На живу нитку — наспіх, абияк;
Ні живий, ні мертвий — переляканий, вкрай схвильований, стурбований;
По живих слідах — одразу, не гаючись.
— Живильний, Живина, Живити, Живитися, Живиця, Живісінький, Живість, Живісність, Живлення, Живодер, Животворний, Живучий, Живучість, Живкий.