Живець — Тлумачний словник української мови

Живець, -ця, ч.

1. Прилад у вигляді дрібної живої рибки, яку використовують, щоб ловити велику хижу рибу.

  • На живци ловити.

2. Корінці, пагони та ін., з яких вирощують нові рослини.

  • І шматочок такого пагона для щеплення на дереві.

3. Заст. джерело.