Жак, а, ч.
1. Рибальська снасть у вигляді натягнутої на декілька обручів сітки.
— ятір, кобилка.
2. Іст. У середньовічній Франції — назва простолюду і студентів, бурсаків.
— Битий жак — про бувалу, досвідчену, терту життям людину.
— Жаку́рія (іст. назва повстання простолюду у Франції XIV ст.), Жаку́вка (іст. — приміщення для церковних молодих півчих).
3. Ент. Велика двокрила муха, комаха, самка якої живиться соком рослин і кров'ю.
— бомбк діал., бвід, ґедзь, сліпак діал.
4. Заст. Грабування, хапання, розбій.
— На жак кидити — грабувати.
— заст. Жакування.
Жак в інших словниках
| Жак — Фразеологічний словник української мови |