Жайворонок — Тлумачний словник української мови

Жайворонок, а, ч.

1. польова чи степова співуча пташка. • жайвір, жайворон.

Жайвороня, жайворонячий.

2. обрядовий виріб з тіста у вигляді жайворонка — провісника весни. • балочка.

3. перен., розм. про людину, період творчої активної діяльності в якої припадає на першу половину дня; протилежне — Сове.