Жавель — Тлумачний словник української мови

Жавель, ю, ч. Хлорний розчин зеленаво-жовтого кольору, використовуваний для прання й відбілювання тканин, паперу та ін. (від назви передмістя Парижа — Жавель, де вперше почали його використовувати).

Жавелевий.

А жавелева води.