Жабуриння — Тлумачний словник української мови

Жабуриння, я, с.

1. Водорості, що ростуть у стоячих водах і мають вигляд зелених ниток.

— жабур, водорості, твань.

2. Слизька зелена маса на поверхні стоячої води; жаб'яча ікра.

3. Перен., діал. Нутрощі (з кісточками) дині, гароуза.