Естакада — Тлумачний словник української мови

Естакада, -и, ж.

Споруда (поміст на палях) для залізничного або іншого шляху, прокладеного над землею, іноді над поверхнею води.

І залізнична подібна споруда для переходу, переїзду через залізничні колії, для завантаження, розвантаження чогось.

Естакадний.