Еспланада — Тлумачний словник української мови

Еспланада, -и, ж.

1. іст., військ. незабудоване місце між фортецею і містом, залишене для оборонних завдань.

2. площа перед великим будинком.

3. широка вулиця з алеями посередині.

— проспект, бульвар.