Епілепсія — Тлумачний словник української мови

Епілепсія, ї, ж. хронічна психічна хвороба людини, що характеризується періодичними нападами із загальними судомами, втратою свідомості.

— падуча хвороба, падавка, падачка, чорна неміч.

— епілептик, епілептичка, епілептичний.