Епігон — Тлумачний словник української мови

Епігон, -а, ч. послідовник якогось напрямку (в політиці, науці, мистецтві), який не творчо, а механічно в нових умовах повторює застарілі ідеї, форми, способи вираження.

Наслідувач.

Епівонський, Епівонство.