Емісар — Тлумачний словник української мови

Емісар, а, ч.

1. особа, що неофіційно виконує (часто секретно) політичне доручення в іншій країні.

— представник, агент, уповноважений, шпигун.

2. перен. взагалі чийсь неофіційний представник — виконавець певних (часто негативних) завдань, дій.

Емісари розпусти.