Екзекуція, ї, ж.
1. тілесне покарання.
2. виконання судового чи адміністративного вироку про якийсь вид покарання (смертну кару, стягнення боргу, податку та ін.); у міжнародному праві — застосування каральних заходів однією державою щодо іншої (інших).
3. перен. доскіпливе допитування, вимагання; намагання своїми словами, діями принизити, вивести з рівноваги.
- Не екзамен, а суцільна екзекуція над бідними студентами.
— екзекутор, екзекутивний, екзекуторський, екзекутувати.
Екзекуція в інших словниках
| Екзекуція — Словник чужомовних слів і термінів |
| Екзекуція — Великий тлумачний словник сучасної української мови |