Екзарх, -а, -а Ч. і М.
1. У давній Греції — глава жерців при храмі.
2. У Візантії — намісник імператора, керівник області.
3. Церк. Глава церковної округи (екзархату); представник вищої церковної влади в державі, регіоні.
Екзарх, -а, -а Ч. і М.
1. У давній Греції — глава жерців при храмі.
2. У Візантії — намісник імператора, керівник області.
3. Церк. Глава церковної округи (екзархату); представник вищої церковної влади в державі, регіоні.