Екватор, а, ч.
1. Уявна замкнена лінія, що проходить навколо земної кулі на однаковій відстані від полюсів.
2. перен. місцевість, що прилягає до цієї лінії; екваторіальна зона, область; у спол. на екваторі.
3. перен. середина, середня частина чогось.
- Змагання вже прнишли свій екватор (Ле)
— рівних, рівноденний.
— магнітний екватор, фіз. — уявна замкнена лінія на земній поверхні, що сполучає точки, в яких вертикальна складова напруженості магнітного поля землі і магнітне нахилення дорівнюють нулю;
— небесний екватор — лінія перетину небесної сфери площиною, перпендикулярною до осі світу, яка поділяє небесну сферу на дві півкулі — північну і південну.
— екваторіальний, екваторіал.
Екватор в інших словниках
| Екватор — Словник чужомовних слів і термінів |
| Екватор — Великий тлумачний словник сучасної української мови |