Ейфорія — Тлумачний словник української мови

Ейфорія, і, ж.

1. стан безпричинного піднесення настрою, відчуття радості, безтуроотності (часто як хворобливий стан людини).

2. перен. радісний настрій, безпричинна піднесеність взагалі. А впадати в Ейфорію.

— рідко Евфорія.

Ейфоричний.