Діставати — Тлумачний словник української мови

ДІСТАВАТИ, таю, таеш, недок., ДІСТАТИ, стану, станеш, док.

1. брати, витягати щось звідкись.

2. дотягуючись, доторкатися чого-небудь.

3. здобувати щось, долаючи труднощі.

І радянізм неофіційними каналами, способами придбати щось. Дістав по блату дефіцит.

4. одержати щось очікуване, потрібне, необхідне.

5. одержувати розпорядження, вказівки від начальства. Дістати наказ.

6. виводити когось з рівноваги; надокучати.

Дістати відкоша — одержати різку категоричну відмову у чомусь; Дістати гароузй — одержати відмову при сватанні.

— діставання, діставатися.