Духовний — Тлумачний словник української мови

Духовний, а, е.

1. Який стосується духу.

  • Духовна рівновага.

2. Який пов'язаний із спільністю ідей, поглядів, прагнень.

  • Духовна спільність.
  • Духовні інтереси.

3. Який стосується релігійних вірувань, культу; який має відношення до служителів церкви, духівництва.

— у знач. ім., мн. Духовні — духівництво; ж. Духовна — заповіт, духівниця.