Духовий — Тлумачний словник української мови

ДУХОВИЙ, а, е.

1. Муз. який приводиться в дію вдуванням струменя, повітря (про музичні інструменти); у спол. Духові інструменти; у спол. Духовий оркестр, Духова музика.

2. який діє за допомогою нагрітого повітря: Духова пічка.

Духовка.