Дурно, присл.
1. даром, ні за що, без оплати.
2. даремно, марно; без ужитку, без діла.
— Дурно сидіти.
3. без покарання.
— Минулося це їм дурно.
Дурно, присл.
1. даром, ні за що, без оплати.
2. даремно, марно; без ужитку, без діла.
— Дурно сидіти.
3. без покарання.
— Минулося це їм дурно.