Дурман — Тлумачний словник української мови

Дурман, у, ч.

1. однорічна отруйна рослина роду пасльонових, використовувана також і в медицині.

Дур-зілля, Дуриця.

2. перен. те, що одурманює, п'янить; одурманюючий засіб.

Наркота (сленг).

3. перен. те, що служить засобом обману, омани, притуплює розум, затуманює свідомість.

Ідеологічний дурман піару.

— напускати дур-мину — обманюючи, завуальовуючи істину, змушувати вірити в щось нереальне, неправильне, неправедне.