Дужка — Тлумачний словник української мови

Дужка

Дужка, і, ж.

1. зменш. до Дуга у 1 знач.

2. ручка або інша деталь предмета у формі дуги. Дужка окулярів, чашки.

— Ручка.

3. один із парних розділових (правописних) або математичних знаків.

Дужка в інших словниках

Дужка — Російсько-український академічний словник (А–П)
Дужка — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31