Дужий — Тлумачний словник української мови

Дужий, -а, -е.

1. Який має велику фізичну силу. — Сильний.

2. Дуже великий, значний силою, ступенем свого вияву.

Дужати, дужчати, дужість.

3. Який має велику силу впливу, авторитет. — Могутній. Дужа країна.

4. Який має твердий, стійкий, вольовий характер.

5. Фізично здоровий, не хворий. Дужі діти.

Дужчий, дужче присл.