Дрімучий — Тлумачний словник української мови

Дрімучий, -а, -е.

1. Дуже густий, зарослий, непрохідний, непроглядний. Дрімучий ліс.

2. Перен. Густо порослий, блискучий, розкішний. Дрімучі вуса.

3. Який перебуває в стані спокою, неактивний, бездіяльний; у спол. Дрімучі лінощі.

Дрімучість