Драга — Тлумачний словник української мови

Драга, -и, ж.

1. техн. невелика землечерпальна машина для розробки розсипних родовищ корисних металів і дноочищувальних робіт у водних.

2. прилад для видобування тварин і рослин з дна водних.

Дригер, Драгірувати.