Дихати, аю, аєш, недок.
1. втягати й випускати легенями повітря, робячи вдих і видих. // виявляти ознаки життя. він ледве Дише. // перен. віяти, повівати. вітер ледве Дише.
2. перен. цілком віддавати себе, присвячувати себе комусь, чомусь. тобою лиш Дишу.
3. перен. бути пронятим чимось, виражати щось. Дихати ненавистю.
4. — Дихати чортом — мати на когось злість; — Дихати на ладан — бути тяжко хворим, при смерті.
— Дихавиця, дихання, дихальний, дихальце, дихатися, дихнути.
Дихотомія, ї, ж.
1. послідовне ділення цілого на дві частини, потім кожної частини знову на дві і т.д.
2. астр. поділ диска планети або місяця термінатором.
— Дихотомічний, присл. Дихотомічно.
Дихати в інших словниках
| Дихати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |