Дифузія — Тлумачний словник української мови

Дифузія, ї, ж.

1. Процес взаємного проникнення речовин при безпосередньому стиканні або крізь поруватий перетин.

2. Дифузійний апарат, за допомогою якого сповільнюють рух газу або рідини; Дифузор.

Дифузійний, Дифузор, Дифузний, Дифундувати.