Дисоціація — Тлумачний словник української мови

Дисоціація, -ї, ж.

1. Хім. розкладання молекул на простіші молекули, атоми, радикали, йони.

2. Псих. порушення зв'язності (розлад) у психічних процесах.

— дисоціативний, дисоціювати.