Дисконт — Тлумачний словник української мови

Дисконт

ДИСКОНТ, у, ч. Фін.

1. облік (купівля) векселя.

2. обліковий відсоток, який стягують банки при обліку векселя.

3. знижка ціни товару, валюти.

4. різниця між номіналом цінного паперу та його біржовим курсом.

— дисконтний, дисконтовий, дисконтер, дисконтувати, дисконтування.

Дисконт в інших словниках

Дисконт — Російсько-український академічний словник (А–П)
Дисконт — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31