Дискомфорт — Тлумачний словник української мови

Дискомфорт, у, ч. — брак належних умов, потрібних для спокою, врівноваженості, нормальної життєдіяльності, праці людини; невигода.

Дискомфортний

Дискомфортність

— присл. Дискомфортно