Дисидент, -а, ч.
1. особа, релігійні погляди якої розходяться з догматами пануючої церкви. — Віровідступник.
2. інакодумець, який виступає проти панівної в країні ідеології, суспільного ладу.
— Дисидентка
— Дисидентство
— Дисидентський
Дисидент в інших словниках
| Дисидент — Словник чужомовних слів і термінів |
| Дисидент — Великий тлумачний словник сучасної української мови |