Губка — Тлумачний словник української мови

Губка', і, ж. зменш., -пест. до губа.

Губонька, Губочка.

ГУБКА2, і, ж.

1. Найпростіша безхребетна багатоклітинна тварина, що живе в теплих морях.

2. М'який пористий кістяк окремих видів цих тварин, використовуваний для миття, витирання.

— гсочастий.

Губка, -и, ж.

Плодове тіло гриба-трутовика, який паразитує на деревах; висушене тіло цього гриба, що раніше використовувалося для викрешування вогню.