Грубий — Тлумачний словник української мови

Грубий, а, е.

1. великий за об'ємом; товстий. І який має огрядне тіло. Огрудний, товстий. І великий розмірами. Грубий пісок.

Грубувати, Грубувати, Грубуватий, Грубішати.

2. твердий, з нерівною поверхнею; жорсткий. Грубе полотно. Груба їжа; Грубі корми.

Грубошерстий.

3. погано оздоблений; дуже простий. Груба палітурка.

4. низький, неприємний для слуху (про голос).

5. некультурний, неввічливий, неделікатний; образливий. Грубий жарт.

Грубіло, Грубіян, Грубість, Грубіянка, Грубіянство, Грубощі.

6. не зовсім точний, приблизний. Грубі підрахунки.

— присл. Грубо.