ГОРІХ, а, ч.
1. Плодове дерево з родини горіхових. А волоський горіх. І промислова деревина з нього.
Плід (їстівний) цього дерева.
Про деякі інші плоди такого типу. земляний горіх (арахіс).
Розчис-тити під горіх — сильно вилаяти когось; Дістатися на горіхи — бути покараним.
2. Ліщина.
Плоди ліщини.
— Горіховий, Горішок, Горіхівка (птах), Горішина, Горіхоплідний, Горішник.
— Міцний горішок — про складну справу або людину з складним і твердим характером.
Горіх в інших словниках
| Горіх — Фразеологічний словник української мови |