Городити, джу, диш, недок.
1. ставити якусь огорожу (тин, паркан).
— Городити — починати копітку й марну справу.
2. перен., розм. говорити, верзти дурниці, нісенітниці.
Городити в інших словниках
| Городити — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Городити — Фразеологічний словник української мови |