Город, а, ч.
- Розм. місто.
- Центральна частина міста: поїхали у Город.
- Спорт. місце розташування команди, окреслене лініями на землі.
- Одна з фігур при грі у скраклі (городки).
— Городянин, Городянка, іст. Городничий, Городбк.
Город, у, ч.
Ділянка землі при садибі здебільшого для вирощування овочів.
— Городник
— Городниця
— Городництво
— Городній
— Городина
— Городовина