Гніздо, -а, С.
1. У птахів і деяких тварин — влаштоване або пристосоване місце для виведення малят, зимівлі та ін.
2. Перен. У людей — домашнє вогнище; оселя. / Зневажл. місце збирання злочинців, змовників.
Злодійське гніздо.
Вити (звити) гнізд[б] (гніздечко) — а) влаштовувати затишне житло; заводити сім'ю; б) Перен. укорінюватися, угніжджуватися.
- Людська кривда гніздо тут собі звил (Ле)
3. Перен., Поет. сім'я, рід.
- Вона з княжого гнізда (Ле)
4. група рослин, грибів, що ростуть купою.
5. Спец., Техн. заглиблення, отвір, у який що-небудь вставляється. / Військ. заглиблення в окопі з певним військовим завданням. Кулеметне (мінометне) гніздо.
6. місце висіву кількох насінин.
— Гніздовий. Гніздова сівба, Гніздовий спосіб посіву (садіння).
— Гніздечко, Гніздище, Гніздюк (Заст. Зневажл.).
Гніздо в інших словниках
| Гніздо — Великий тлумачний словник сучасної української мови |