Глей — Тлумачний словник української мови

Глей, ю, ч.

1. пластична гончарна різнокольорова глина.

2. мул на річковому дні.

Глейкий, Глеюватий, Глейкуватий, Глейовий.

Ґлей, ю, ч.

  • Загуслий сік, що виступає на стовбурах деяких фруктових дерев (вишня тощо).
  • Клей.
  • Те саме, що глей.

Глеюватий.