Гарячий, -а, -е.
1. Який має високу температуру, сильно нагрітий; жаркий, палючий.
- Яскравий; Гарячі барви осені.
Д Гаряча обробка (штампування) металу.
Ф Упіймати (схопити) на гарячому — викрити злочин, зловживання; Всипати гарячих — покарати різками; По гарячих слідах — негайно; Слідом за подією.
2. Перен. енергійний, пристрасний.
Ф Гаряча кров (голові) — запальна людина; Вирячі по-чутти — про пристрасне кохання (іноді ірон.).
3. Який легко збуджується, запальний (про людину).
— Під гарячу руку — у момент великого збудження, роздратування.
4. Перен. дуже напружений (про час, події).
— Присл. Гаряче, Гаряченький, Гарячити, Гарячитися.
Гарячий в інших словниках
| Гарячий — Фразеологічний словник української мови |